ВИБОЛІТИ
Значення виболіти це
ВИ́БОЛІТИ, ію, ієш, док., діал. Зазнати болю, мук, страждань. — А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще: і вихворів і виболів (Вас., II, 1959, 281); Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Мусиш пережити, виболіти і сама ж приховати все десь аж на самому дні душі… (Коз., Сальвія, 1956, 361); // перех. Створити що-небудь, подолавши переживання, вагання. [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект! Виболів його (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 354.
Виболіти, лю, лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 146.
виболіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| libolt | виболіти |
виболіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybolity | vybolity | vybolity |
виболіти Рід - дієслово, доконаний вид
виболіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виболію | виболіємо |
| 2 особа | виболієш | виболієте |
| 3 особа | виболіє | виболіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виболів | виболіли |
| Жіночий рід | виболіла | |
| Середній рід | виболіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виболіймо | |
| 2 особа | виболій | виболійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виболівши |
виболіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |