ВИБЛАГАТИ
Значення виблагати це
ВИ́БЛАГАТИ, аю, аєш, док., перех. Посилено прохаючи, благаючи, домогтися чого-небудь. Виблагай у батька дозвіл побратись — і мій тато пристане на це (Коцюб., II, 1955, 157); Я пробувала клонити голову терпеливо.. Благала співчуття, любові й не виблагала (Коб., І, 1956, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 353.
Виблагати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 146.
виблагати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vilakati | виблагати |
виблагати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyblahaty | vyblahaty | vyblahaty |
виблагати Рід - дієслово, доконаний вид
виблагати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виблагаю | виблагаємо |
| 2 особа | виблагаєш | виблагаєте |
| 3 особа | виблагає | виблагають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виблагав | виблагали |
| Жіночий рід | виблагала | |
| Середній рід | виблагало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виблагаймо | |
| 2 особа | виблагай | виблагайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виблагавши |
виблагати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
виблагати в англійській розкладці - db,kfufnb
Цитати української літератури з використанням слова виблагати
"Де тільки не ходили жінки їхнього села в ті лихі часи, всі табори України знали наперелік, бувало, що тижнями не повертались додому, сподіваючись десь таки розшукати свого, виблагати чи викупити з табору за самогон"Гончар Олесь Терентійович - Собор