ВЕЛИЧАТИ
Значення величати це
ВЕЛИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Називати кого-небудь шанобливим ім’ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. Один одного звикли добродіями величати (Сл. Гр.); [Наталка:] Здорові були, добродію, пане возний!.. Я вас зову так, як все село вас величає, шануючи ваше письменство і розум (Котл., II, 1953, 6); Він величав її "нашим заспівувачем", побажав їй багато здоров’я-віку (Гур., Новели, 1951, 8); // розм. Називати кого-небудь ім’ям згідно з його чином; титулувати. — Тільки з уговором піду: щоб ні ти, ні жінка твоя, ні сім’я твоя, щоб не величали мене благородієм (Кв.-Осн., II, 1956, 322); // ірон. Називати когось яким-небудь ім’ям, прізвиськом, образливим або не відповідним, не властивим йому. [Xрапко (набік):] Щоб тобі язик руба став, як ти мене чортом величаєш! (Мирний, V, 1955, 158); За її горластість весь вагон уже величав бабу комендантом (Гончар, Таврія.., 1957, 454); // розм. Називати по батькові. Ніхто не смів її не тільки відьмою або чим взивати, та ще й величали її..: Семенівна (Кв.-Осн., II, 1956, 223); [Шумейко:] От таке! Чи ж не Андрійовичем його величають? (Мик., І, 1957, 463); // Взагалі називати. Вранці Марко до наймички Ручки простягає І мамою невсипущу Ганну величає (Шевч., І, 1951, 316); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низенький поклін (Мирний, V, 1955, 387).
2. Прославляти, вихваляти, звеличувати. — Славно, славно! — закричали всі звірі і дуже величали Лисову розсудливість (Фр., IV, 1950, 69); Піснею Вітчизну величають (Дор., Серед степу.., 1952, 39); Стрічайте юних, стрічайте, епоху в піснях величайте! (Тич., До молоді.., 1959, 26).
3. фольк. Вшановувати когось, співаючи на його честь обрядову пісню. [Дранко:] Просимо дорогих гостей величати наших молодих весільною піснею (Кроп., І, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 321.
Величати, ча́ю, єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 132.
величати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| magnify | величать |
величати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| velychaty | velychaty | velychaty |
величати Рід - дієслово, недоконаний вид
величати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | величаю | величаємо |
| 2 особа | величаєш | величаєте |
| 3 особа | величає | величають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | величатиму | величатимемо |
| 2 особа | величатимеш | величатимете |
| 3 особа | величатиме | величатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | величав | величали |
| Жіночий рід | величала | |
| Середній рід | величало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | величаймо | |
| 2 особа | величай | величайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | величаючи | |
| Минулий час | величавши |
величати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
величати в англійській розкладці - dtkbxfnb
Цитати української літератури з використанням слова величати
"А та наволоч, та людська худоба, що колись так любила ґвалтувати, гордо величати себе робітництвом, яка так накидалася на всіх «дармоїдів», «експлуататорів», «паразитів», де вона? Ні одного машиніста, ні одного грубника, не кажучи вже про інші фахи"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"- А тебе як величати? "Ячейкин Юрий - Бiблiйнi пригоди на небi i на землi
"Не знаю, як вас і величати."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"— Ви знаєте, хто такий Лисогор, що набираєтесь зухвальства відгукуватись про нього як про одного? Для вас він не один, вам ще треба звертатись до нього як до двох (тобто величати на «ви»)"Гончар Олесь Терентійович - Микита Братусь
"Це значить молити, просити, припадати, славити, утішати, шанувати, величати і хвалити христоносців, бо взяли собі скорбну путь і в слід божий пішли"Вишенський Іван - Книжка
"Тож і прилипло воно до нього прізвиськом хоча й незлобивим, однак чіпким, і коли матері взимку посилають котрогось із малих до вчителя з кутею, то без усякого насміхання кажуть: понеси куті своєму Але, чи як там його величати"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"А всi панове пiнгвiни вiдтодi почали величати дона Педро -"кабальєро", що в пiнгвiнiв є найвищим почесним званням"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я
"Стали тоді величати хутір — Красногоркою."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"— Гріх величати мене, грішну, таким словом! Скажіть краще, звідки ви й куди?"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"- До речi, я не знаю, як вас величати"Бережной Василий - Пiд крижаним щитом