ВДИВЛЯТИСЯ
Значення вдивлятися це
ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і діал. ВДИ́ВЛЮВАТИСЯ (УДИ́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВДИВИ́ТИСЯ (УДИВИ́ТИСЯ), вдивлю́ся, вди́вишся, док., у кого — що, рідко на кого — що. 1. Дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь. Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися (Вовчок, І, 1955, 333); — Ну, як же ж там… дівчино, як ви рішилися? — спитав [суддя] із однаковим супокоєм, удивлюючися в неї (Коб., III, 1956, 504); І мати й дочка видерлись на піл, рядком прищулились до вікна, пильно і мовчки вдивлялися на двір (Вас., І, 1959, 199); Юхим удивлявся в шелюги, аж різало в очі й затікали вони сльозою (Ле, Вибр., 1939, 132); [Б а р а б а ш:] Вдивіться в оцю пику. Сам себе, дурень, в осла перетворив (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 96).
2. тільки док. Втупитися очима. Це я вдивився у те трекляте вікно, і мана від його морочить мене (Мирний, І, 1954, 321); — Варко? Не ведуть? — Повели [Гордія], матусю.., — прошепотіла крізь сльози і вдивилася на хвору, безпомічну матір (Ірчан, II, 1958, 32)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 311.
вдивлятися Синоніми слова
(дуже пильно дивитися) придивлятися, витріщатися, пронизувати, проникати очима, втуплювати очі, витримувати очі
вдивлятися Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
peer | всматриваться |
вдивлятися Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vdyvliatysia | vdyvliatysia | vdyvlyatysya |
вдивлятися Рід - дієслово, недоконаний вид
вдивлятися Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдивляюся | вдивляємося |
2 особа | вдивляєшся | вдивляєтеся |
3 особа | вдивляється | вдивляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдивлятимуся | вдивлятимемося |
2 особа | вдивлятимешся | вдивлятиметеся |
3 особа | вдивлятиметься | вдивлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вдивлявся | вдивлялися |
Жіночий рід | вдивлялася | |
Середній рід | вдивлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вдивляймося | |
2 особа | вдивляйся | вдивляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вдивляючись | |
Минулий час | вдивлявшись |
вдивлятися Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 6 |
вдивлятися в англійській розкладці - dlbdkznbcz
Цитати української літератури з використанням слова вдивлятися
"Вiн почав вдивлятися в порожнi вiкна: раптом там з'явиться чиєсь обличчя? "Росоховатский Игорь - Бiлi звiрi
"Кость в’яло подумав: це нісенітниця — друкувати українською мовою «російська»… А втім, не це, власне, впадало в око і настирливо вимагало на самоті витягати з кишені рожеву книжечку і вдивлятися в першу сторінку."Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть
"Абдаллах помер, щойно народившись, маленького його табута вона тоді й не бачила, а тепер приречена була вдивлятися в мертве лице обмитого, набальзамованого, спокійно-прекрасного, але мертвого Мехмеда, і світ повивався для неї непробивним туманом"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"Побачивши, що мене схвилював нескінченний ланцюг хворих, Грушевич теж задумливо став вдивлятися в обличчя."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Скочив на ноги, став вдивлятися в бік А-ку, щосили принюхуючись"Дімаров Анатолій Андрійович - Три грані часу
"Коли Волин прийшов до Озера і почав вдивлятися у воду в знайомому місці, вона гукнула його нечутним гуком"Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер
"Чим більше вдивлятися в його, тим все далі та далі розходиться — розширяється, чорніючи на самому дні, тоді як по верху золоте сонячне проміння стрибає невеличкими скалочками"Мирний Панас - Голодна воля
"Підійшли задні й теж почали вдивлятися"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"В їхні мудрі очі хотілося безконечно вдивлятися, як спраглому пити джерельну воду."Ячейкін Юрій Дмитрович - Піраміда
"Михайлик виділявся з-поміж двох чи трьох десятків підлітків, якщо в нього вдивлятися, то можна було подивуватися, де взялися в нього, сільського хлопчака, такі гени…"Покальчук Юрій Володимирович - Хлопці від Катеринки