ВВОЛЯТИ
Значення вволяти це
ВВОЛЯ́ТИ див. уволя́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 305.
вволяти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| volati | вволяти |
вволяти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vvoliaty | vvoliaty | vvolyaty |
вволяти Рід - дієслово, недоконаний вид
вволяти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вволяю | вволяємо |
| 2 особа | вволяєш | вволяєте |
| 3 особа | вволяє | вволяють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вволятиму | вволятимемо |
| 2 особа | вволятимеш | вволятимете |
| 3 особа | вволятиме | вволятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вволяв | вволяли |
| Жіночий рід | вволяла | |
| Середній рід | вволяло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вволяймо | |
| 2 особа | вволяй | вволяйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вволяючи | |
| Минулий час | вволявши |
вволяти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
вволяти в англійській розкладці - ddjkznb
Цитати української літератури з використанням слова вволяти
"— Годі! доволі! Більш не видержу вашого ніби напутіння, а в дійсності вашого осуду! — криконула Настуся і, схопившись з місця, заходила й закрутилась по залі. — Я звикла вволяти свою волю, а не чиюсь там іншу"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Без пуття
"Саня хоч гарна, але вона, передніше за все, опришкувата на вдачу, любить вволяти свою волю, і в неї приданого ані шага, — сказав Бородавкін."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Над Чорним морем
"Коли воно хоче любити, треба вволяти його волю, а не вважати на якісь там людські звичаї та людські забобони"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гастролі
"Над Меласею легко можна буде верховодить та вволяти свою волю, чого не забажала б моя душа"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками