ВАПНУВАТИ
Значення вапнувати це
ВАПНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. с. г. Удобрювати вапном грунт для зменшення його кислотності. Коли осушені болотяні грунти мають кислу реакцію, їх слід вапнувати (Нариси про природу.., 1955, 248); Біля Черемоша ланка Марії Сайнюк вапнує приозерну долинку (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 244); // Обробляти солому певною кількістю вапняного розчину для кращого перетравлювання її (при годівлі сільськогосподарських тварин).
2. Покривати вапном, білити вапном.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 290.
Вапнувати, ную, єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 125.
вапнувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to be limed | известковать |
вапнувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vapnuvaty | vapnuvaty | vapnuvaty |
вапнувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вапнувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вапную | вапнуємо |
2 особа | вапнуєш | вапнуєте |
3 особа | вапнує | вапнують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вапнуватиму | вапнуватимемо |
2 особа | вапнуватимеш | вапнуватимете |
3 особа | вапнуватиме | вапнуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вапнував | вапнували |
Жіночий рід | вапнувала | |
Середній рід | вапнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вапнуймо | |
2 особа | вапнуй | вапнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вапнуючи | |
Минулий час | вапнувавши |
вапнувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
вапнувати в англійській розкладці - dfgyedfnb
Цитати української літератури з використанням слова вапнувати
"Огорожа — це, звичайно, добре, а ось вапнувати… «Певне, висуванцева ідея… Це в його стилі», — подумав студент"Гончар Олесь Терентійович - Собор