ВАННА

ВА́ННА, и, ж. 1. Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Коцюб., III, 1956, 135); Марія прочитала суворе розпорядження про те, щоб у всіх будинках було опечатано крани у ваннах, умивальниках (Кучер, Чорноморці, 1956, 117).

2. Процес миття, купання у такій посудині. Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м’якому кріслі біля каміна (Шиян, Гроза.., 1956, 163); // Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Л. Укр., V, 1956, 13); В клініці вам робитимуть ванни, перев’язки (Донч., V, 1957, 341); Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі, хоч і поправили трохи здоров’я, повністю проте на ноги не поставили [Лесю] (М. Ол., Леся, 1960, 127).

3. Лікування, зміцнення тіла діянням чого-небудь (повітря, сонця і т. ін.) на його поверхню. Погода тут [у Криму] чудесна, беру сонячні ванни, вигріваюся на сонці (Коцюб., III, 1956, 396); Повітряною ванною називають перебування оголеної або напівоголеної людини на відкритому повітрі в затінку чи в кімнаті (Наука.., 7, 1956, 17).

4. У різних галузях техніки — відкрита посудина або апарат, в якому міститься рідке середовище (розчин, розплав). Зміна анодників [робітників].. вирішила перебудувати роботу в усіх своїх ланках і забезпечити високоякісне обслуговування електролізних ванн меншим числом робітників (Рад. Укр., 16.VII 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 289.

Ванна, ни, ж.

1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334.

2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 125.