ВАЛАШАТИ

ВАЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. 1. Каструвати. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики (Сл. Гр.).

2. Обрізувати кінці бадилля кавунів (щоб воно не розросталося). Кавуни валашають (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 283.

Валашати, шаю, єш, гл.

1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33.

2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 123.