БІЛУВАЛЬНИК
Значення білувальник це
БІЛУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Людина, що робить білування, обдирає шкуру із забитих тварин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 185.
білувальник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| BlueLink | білувальник |
білувальник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| biluvalnyk | biluval'nyk | biluval'nyk |
білувальник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
білувальник Словоформи слова
| Називний | білувальник | білувальники |
| Родовий | білувальника | білувальників |
| Давальний | білувальникові, білувальнику | білувальникам |
| Знахідний | білувальника | білувальників |
| Орудний | білувальником | білувальниками |
| Місцевий | на/у білувальнику, білувальникові | на/у білувальниках |
| Кличний | білувальнику | білувальники |
білувальник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 6 |