БІЛОРУЧКА
Значення білоручка це
БІЛОРУ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. Хлопець назвався Максимом Чуприною. Високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152); // Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга (Кроп., II, 1958, 266); Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Збан., Переджнив’я, 1955, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 184.
Білоручка, ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. Білоручечка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 67.
білоручка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| CIT | белоручка |
білоручка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| biloruchka | biloruchka | biloruchka |
білоручка Рід - іменник, чоловічий рід, істота
білоручка Словоформи слова
| Називний | білоручка | білоручки |
| Родовий | білоручки | білоручок |
| Давальний | білоручці | білоручкам |
| Знахідний | білоручку | білоручок |
| Орудний | білоручкою | білоручками |
| Місцевий | на/у білоручці | на/у білоручках |
| Кличний | білоручко | білоручки |
білоручка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
білоручка в англійській розкладці - ,skjhexrf
Цитати української літератури з використанням слова білоручка
"Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка, і у відповідь він теж щосили здавлює Сашкову п’ятірню, радиста аж подив бере:"Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"— Це не білоручка! Цього не злякаєш!"Хвильовий Микола - Щасливий секретар