БІЛИЦЯ

Значення білиця це

БІЛИ́ЦЯ1, і, ж., заст. Невисвячена черниця. * У порівн. А Марина в сукні білій. Неначе білиця. Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Шевч., II, 1953, 96).

БІЛИ́ЦЯ2, і, ж., діал. Білка. Білиця сипала вниз під смереку обвідки шишок (Коцюб., II, 1955, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 182.

Білиця, ці, ж.

1) = Білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43.

2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці).

3) Бѣлое просо.

4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36.

5) = Оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. См. Білюга.

6) Мѣловая почва. Желех. Ум. Біличка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 65.

білиця Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Belicaбелица

білиця Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
bilytsiabilytsiabilytsya

білиця Рід - іменник, жіночий рід, істота

білиця Словоформи слова

Називнийбілицябілиці
Родовийбілицібілиць
Давальнийбілицібілицям
Знахіднийбілицюбілиць
Оруднийбілицеюбілицями
Місцевийна/у білиціна/у білицях
Кличнийбілицебілиці

білиця Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

білиця в англійській розкладці - ,skbwz

Цитати української літератури з використанням слова білиця

"Переходячи потік за потоком, минаючи хмурі ліси, де озивалась часом дзвінком корова або білиця сипала вниз під смереку об’їдки шишок, Іван піднімався все вище"Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків