БІДКА
Значення бідка це
БІ́ДКА, и, ж. Зменш. до біда́2. Осавула ледве поспішав за ним маленькою бідкою (Н.-Лев., II, 1956, 204); Микола Іванович — секретар райпарткому, носиться по селах на двоколісній бідці (Коз., Вибр., 1947, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 176.
Бідка, ки, ж.
1) Ум. отъ біда.
2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 62.
бідка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bdca | бідка |
бідка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bidka | bidka | bidka |
бідка Рід - іменник, жіночий рід, неістота
бідка Словоформи слова
| Називний | бідка | бідки |
| Родовий | бідки | бідок |
| Давальний | бідці | бідкам |
| Знахідний | бідку | бідки |
| Орудний | бідкою | бідками |
| Місцевий | на/у бідці | на/у бідках |
| Кличний | бідко | бідки |
бідка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |