БІДАХА
Значення бідаха це
БІДА́ХА, рідко БІДА́ГА, и, ч. і ж. Той, хто зазнає або зазнав якоїсь біди, кривди, прикрості; бідолаха. Прийшлось бідасі пропадать (Греб., І, 1957, 43); До пана спершу прилетів гонець, А там і бранця привезли, бідаху, Що тріпотався од дурного страху (Рильський, II, 1956, 25); [Кирило:] Пізнав [Харко], бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже… (Мирний, V, 1955, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 176.
Бідаха, хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. Бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 61.
бідаха Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| misfortune | горе |
бідаха Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bidakha | bidakha | bidakha |
бідаха Рід - іменник, чоловічий рід, істота
бідаха Словоформи слова
| Називний | бідаха | бідахи |
| Родовий | бідахи | бідах |
| Давальний | бідасі | бідахам |
| Знахідний | бідаху | бідах |
| Орудний | бідахою | бідахами |
| Місцевий | на/у бідасі | на/у бідахах |
| Кличний | бідахо | бідахи |
бідаха Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
бідаха в англійській розкладці - ,slf[f
Цитати української літератури з використанням слова бідаха
"Хоч був бідаха: кісточки та лахи…"Драч Іван Федорович - Балада про кобзаря Хведора Холодного
"А Шрам, бідаха, жде не дождеться його під Бугаєвим Дубом на Бабичівці"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада