БІГУНЧИК
Значення бігунчик це
БІГУ́НЧИК1, а, ч. Те саме, що бігуне́ць1 2. Потім.. було четверо [дітей], бігунчики вже, та прокинулась хвороба та.. усіх,.. подушила (Тесл., Вибр., 1936, 116).
БІГУ́НЧИК2, а, ч., розм., рідко. Узор зигзагом. Он уже він пише бігунчик по піддашші… (Л. Укр., І, 1951, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 176.
Бігунчик, ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = Воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 61.
бігунчик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| huncik | бігунчик |
бігунчик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bihunchyk | bihunchyk | bihunchyk |
бігунчик Рід - іменник, чоловічий рід, істота і неістота
бігунчик Словоформи слова
| Називний | бігунчик | бігунчики |
| Родовий | бігунчика | бігунчиків |
| Давальний | бігунчикові, бігунчику | бігунчикам |
| Знахідний | бігунчик, бігунчика | бігунчики, бігунчиків |
| Орудний | бігунчиком | бігунчиками |
| Місцевий | на/у бігунчику | на/у бігунчиках |
| Кличний | бігунчику | бігунчики |
бігунчик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |