БІГЛИЙ
Значення біглий це
БІ́ГЛИЙ, а, е, заст. Який утік від когось або від чогось. — Біглий хлоп ти, бидло, а не козак, — спалахнув архімандрит (Тулуб, Людолови, II, 1957, 304); // у знач. ім. бі́глий, лого, ч.; бі́гла, лої, ж. Утікач, утікачка. Троянці з біглими змішались (Котл., І, 1952, 279); — Ви передержанці! — заревів писар, — ви передержуєте біглих? Десяцькі! шукайте скрізь, .. поки знайдеться Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 174.
Біглий, а, е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 60.
біглий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
fluent | беглый |
біглий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
bihlyi | bihlyi | bihlyy |
біглий Рід - прикметник
біглий Словоформи слова
Називний | біглий | бігла | бігле | біглі |
Родовий | біглого | біглої | біглого | біглих |
Давальний | біглому | біглій | біглому | біглим |
Знахідний | біглий, біглого | біглу | бігле | біглі, біглих |
Орудний | біглим | біглою | біглим | біглими |
Місцевий | на/у біглому, біглім | на/у біглій | на/у біглому, біглім | на/у біглих |
біглий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 2 | 4 |
біглий в англійській розкладці - ,sukbq
Цитати української літератури з використанням слова біглий
"Одержав гарну освіту, а за свідченням літописця, був «у науці письмовій вправний і в усяких справах біглий»"Антонович Володимир Боніфатійович - Павло Тетеря