БУЯНІТИ
Значення буяніти це
БУЯНІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що буя́ти 2. Лукаш пристарів, садок його буяніє, а материна могила уросла густою травою зеленою (Вовчок, VI, 1956, 227); На узліссі на чатах стояв кремезний гіллястий дуб-віковик, а далі починався видолинок, де буяніла свіжа трава (Кон., Вибр., 1953, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 269.
буяніти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bouyant | буяніти |
буяніти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| buianity | buianity | buyanity |
буяніти Рід - дієслово, недоконаний вид
буяніти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буянію | буяніємо |
| 2 особа | буянієш | буянієте |
| 3 особа | буяніє | буяніють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буянітиму | буянітимемо |
| 2 особа | буянітимеш | буянітимете |
| 3 особа | буянітиме | буянітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | буянів | буяніли |
| Жіночий рід | буяніла | |
| Середній рід | буяніло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буяніймо | |
| 2 особа | буяній | буянійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | буяніючи | |
| Минулий час | буянівши |
буяніти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |