БУЧИТИ
Значення бучити це
БУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., техн. У текстильному, паперовому, шкіряному та ін. виробництвах — різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.
бучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| buchite | бучити |
бучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| buchyty | buchyty | buchyty |
бучити Рід - дієслово, недоконаний вид
бучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бучу | бучимо |
| 2 особа | бучиш | бучите |
| 3 особа | бучить | бучать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бучитиму | бучитимемо |
| 2 особа | бучитимеш | бучитимете |
| 3 особа | бучитиме | бучитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | бучив | бучили |
| Жіночий рід | бучила | |
| Середній рід | бучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бучмо | |
| 2 особа | буч | бучте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | бучачи | |
| Минулий час | бучивши |
бучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |