БУЦЬ
Значення буць це
Буць, ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 118.
буць Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Buzi | буць |
буць Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| buts | buts' | buts' |
буць Рід - іменник, жіночий рід, неістота
буць Словоформи слова
| Називний | буць | буці |
| Родовий | буці | буцей |
| Давальний | буці | буцям |
| Знахідний | буць | буці |
| Орудний | буццю | буцями |
| Місцевий | на/у буці | на/у буцях |
| Кличний | буце | буці |
буць Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 1 | 2 |