БУРЧАТИ
Значення бурчати це
БУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм.
1. перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. Гапка й собі бурчала щось під носом (Фр., VII, 1951, 27); // Докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати комусь. Молодицям вся неволенька, — У колисці дитина кричить, На припічку та горщик біжить, У запічку свекруха бурчить (Нар. лірика, 1956, 359); Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить (Вовчок, І, 1955, 113); [Рябина:] Ніхто до мене слова не промовить.., навіть жінка не говорить, або бурчить, або лає (Фр., IX, 1952, 410); І довго ще бурчав старий, пораючись у себе на дворі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); * Образно. Зима іти не хоче, На весну щось бурчить (Рильський, Урожай, 1950, 115).
2. неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.); // безос. Утворюватн переливчасті звуки низького тону (при переміщенні їжі в шлунку). У животі в матушки Раїси приємно бурчало від ситої м’ясної вечері (Донч., III, 1956, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 262.
Бурчати, чу, чиш, гл.
1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37.
2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ).
3) Урчать. Бурчить у животі.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 115.
бурчати Синоніми слова
буркотіти, миркати, мурчати, бубоніти
бурчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| grumble | ворчать |
бурчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| burchaty | burchaty | burchaty |
бурчати Рід - дієслово, недоконаний вид
бурчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бурчу | бурчимо |
| 2 особа | бурчиш | бурчите |
| 3 особа | бурчить | бурчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бурчатиму | бурчатимемо |
| 2 особа | бурчатимеш | бурчатимете |
| 3 особа | бурчатиме | бурчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | бурчав | бурчали |
| Жіночий рід | бурчала | |
| Середній рід | бурчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бурчімо | |
| 2 особа | бурчи | бурчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | бурчачи | |
| Минулий час | бурчавши |
бурчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
бурчати в англійській розкладці - ,ehxfnb
Цитати української літератури з використанням слова бурчати
"На другий день Лежень почав невдоволено бурчати, нарікати на Дем’янка"Бережний Василь Павлович - ДЕМ’ЯНКО ДЕРЕВ’ЯНКО, або ПРИГОДИ ЕЛЕКТРОННОГО ХЛОПЧИКА
"Мишко вже почав бурчати, що могли б і на трамваї під’їхати, аж ось командир скомандував: «Стій!» — і ми побачили масивні зелені ворота з червоною п’ятикутною зіркою"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Андрій рідко звертав увагу на страву — голова його була запрятана фабрикою, — але часом і він відсовував нізчимну юшку і починав бурчати"Коцюбинський Михайло Михайлович - Fata morgana
"Приглушено стала бурчати вона і почала вимовляти мертвими устами страхітливі слова; хрипко схлипували вони, немов клекотіла кипляча смола"Гоголь Микола Васильович - Вій
"В цю мить вони помiтили мене i почали бурчати -- чому, мовляв, такої чудової зимової днини я сиджу в хатi"Гольц-Баумерт Герхард - Альфонс Цiттербаке
"Вітя крізь плач почав щось бурчати:"Васильченко Степан Васильович - Олив’яний перстень
"В животі починало бурчати, вибухала одрижка, в роті ставало огидно-кисло."Винниченко Володимир Кирилович - На той бік
"А дід Кібчик уперше за багато років перестав бурчати"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки