БУРКУВАТИ
Значення буркувати це
Буркувати, ку́ю, єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив…. бурковану дорогу. Гн. II. 196.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує. Чуб. V. 690.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 112.
буркувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bercovici | буркувати |
буркувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| burkuvaty | burkuvaty | burkuvaty |
буркувати Рід - дієслово, недоконаний вид
буркувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркую | буркуємо |
| 2 особа | буркуєш | буркуєте |
| 3 особа | буркує | буркують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркуватиму | буркуватимемо |
| 2 особа | буркуватимеш | буркуватимете |
| 3 особа | буркуватиме | буркуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | буркував | буркували |
| Жіночий рід | буркувала | |
| Середній рід | буркувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркуймо | |
| 2 особа | буркуй | буркуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | буркуючи | |
| Минулий час | буркувавши |
буркувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |