БУРКАТИ
Значення буркати це
БУ́РКАТИ 1, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. Мотя тільки іноді сердито буркала йому на відповідь якесь слово (Коз., Сальвія, 1959, 164); * Образно. Тут, коло його ніг, колисалися хвилі й буркали щось сумне (Коб., І, 1956, 394); Десь за Дніпром, поза білою тучею. Буркає грім дідуганом столітнім (Шпорта, Вибр., 1958, 53).
БУ́РКАТИ 2, аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити 1. — Так спи ж дома, Меджиде, — Ми буркать не будем (Г.-Арт., Байки.., 1958, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 258.
Буркати, каю, єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 112.
буркати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| grumble | ворчать |
буркати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| burkaty | burkaty | burkaty |
буркати Рід - дієслово, недоконаний вид
буркати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркаю | буркаємо |
| 2 особа | буркаєш | буркаєте |
| 3 особа | буркає | буркають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркатиму | буркатимемо |
| 2 особа | буркатимеш | буркатимете |
| 3 особа | буркатиме | буркатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | буркав | буркали |
| Жіночий рід | буркала | |
| Середній рід | буркало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | буркаймо | |
| 2 особа | буркай | буркайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | буркаючи | |
| Минулий час | буркавши |
буркати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |