БУНТУВАТИ
Значення бунтувати це
БУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. Не село бунтувало, а тільки привідці (Коцюб., II, 1955, 98); Стоять заводи та шахти німі (бунтує робітництво) (Головко, II, 1957, 229); // розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування. [Одарка:] Та що скоїлося, скажи ти мені? Чого ти так бунтуєш та вбиваєшся? (Мирний, V, 1955, 250); * Образно. Коні сердито іржуть. Вони десь бунтують у стайні, б’ють землю ногами роздувають од гніву ніздрі (Коцюб., II, 1955, 61).
2. перех. Підбурювати до бунту. Осавила не селі (Н.-Лев., II, 1956, 186); // Підбурювати проти кого-небудь. [Рябина:] Ти смієш іще мою дитину проти мене бунтувати? (Фр., IX, 1952, 77).
3. перех., що, перен. Хвилювати, бентежити. А тільки барва їх [розмов], мелодія раптова тепер, як і тоді, мені бунтус кров (Л. Укр., І, 1951, 186); Зелений плав, сон, дзвін… Бунтує душу… Скільки сонця, праці, втіхи! (Горд., І, 1959, 473).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 256.
Бунтувати, ту́ю, єш, гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 111.
бунтувати Синоніми слова
(кого) підбурювати, баламутити, (душу) бентежити, хвилювати
бунтувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rebel | бунтовать |
бунтувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
buntuvaty | buntuvaty | buntuvaty |
бунтувати Рід - дієслово, недоконаний вид
бунтувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бунтую | бунтуємо |
2 особа | бунтуєш | бунтуєте |
3 особа | бунтує | бунтують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бунтуватиму | бунтуватимемо |
2 особа | бунтуватимеш | бунтуватимете |
3 особа | бунтуватиме | бунтуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бунтував | бунтували |
Жіночий рід | бунтувала | |
Середній рід | бунтувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бунтуймо | |
2 особа | бунтуй | бунтуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бунтуючи | |
Минулий час | бунтувавши |
бунтувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
бунтувати в англійській розкладці - ,eynedfnb
Цитати української літератури з використанням слова бунтувати
"Але виховавши себе на цьому й пізнавши його внутрішній зміст, я можу бунтувати проти нього"Хвильовий Микола - Камо грядеши
"І ми, вкрай змучені зимовим сидінням у класах, починали бунтувати."Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Горішанам не привелося ні ждати чого од волі, ні бунтувати"Мирний Панас - Голодна воля
"Одні з села, а другі в село, як отой Марко Гуща, що недавно привели як арештанта… Брав, пане добродзею, на фабриці сімнадцять карбованців у місяць і почав бунтувати"Коцюбинський Михайло Михайлович - Fata morgana
"Поки що так! А от Ліс — Ліс починає бунтувати проти тебе, вже є ті, хто вимагає помсти за твою зраду! Стережися, Волине!"Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер
"Признаєтесь мені, ваша милість, що з того, що тепер робиться, вийде між українським народом і панами таке, що народ проти панів вічно буде бунтувати"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"— Хто озивається, сякі-такі сини? — кричить уже на все горло пан. — Хто сміє бунтувати? — та й підскакує до передніх."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Навіщо було бунтувати? Я щоденно читаю голодні інформації з Запоріжжя"Хвильовий Микола - Редактор Карк
"— Але як він сміє нам ту людей бунтувати? Післати до Дрогобича по шандарів, най в ланцюги та шупасом відсиі"Франко Іван Якович - Борислав сміється
"Я вже не пробую сміятись, одрікатись, бунтувати"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля