БУНДІВЕЦЬ
Значення бундівець це
БУ́НДІВЕЦЬ, вця, ч. Член Бунду. З історії робітничого руху відомо, що в 1903 році бундівці вийшли з партії.. (Ленін, 19, 1950, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 255.
бундівець Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Bunduchi | бундівець |
бундівець Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bundivets | bundivets' | bundivets' |
бундівець Рід - іменник, чоловічий рід, істота
бундівець Словоформи слова
| Називний | бундівець | бундівці |
| Родовий | бундівця | бундівців |
| Давальний | бундівцеві, бундівцю | бундівцям |
| Знахідний | бундівця | бундівців |
| Орудний | бундівцем | бундівцями |
| Місцевий | на/у бундівці, бундівцеві | на/у бундівцях |
| Кличний | бундівцю | бундівці |
бундівець Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |