БУНДЮЧИТИСЯ

Значення бундючитися це

БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ганок: треба бундючиться! — навчав отець — Харитін погонича (Н.-Лев., III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 255.

Бундючитися, чуся, чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 110.

бундючитися Синоніми слова

чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, фудулитися

бундючитися Переклад слова

Переклад на англійську Translate	Переклад на російську Перевод
frown	хмуриться

бундючитися Транслітерація слова

Паспортна транслітерація	Географічна транслітерація	Американська транслітерація
bundiuchytysia	bundiuchytysia	bundyuchytysya

бундючитися Рід - дієслово, недоконаний вид

бундючитися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	бундючуся	бундючимося
2 особа	бундючишся	бундючитеся
3 особа	бундючиться	бундючаться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	бундючитимуся	бундючитимемося
2 особа	бундючитимешся	бундючитиметеся
3 особа	бундючитиметься	бундючитимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
Чоловічий рід	бундючився	бундючилися
Жіночий рід	бундючилася
Середній рід	бундючилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа		бундючмося
2 особа	бундючся	бундючтеся
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час	бундючачись
Минулий час	бундючившись

бундючитися Кількість літер у слові

Кількість літер	Кількість голосних	Кількість приголосних
11	5	6