БУБНІТИ
Значення бубніти це
БУБНІ́ТИ1, ню́, ни́ш, недок. Те саме, що бубоні́ти 1, 3. За дверима асистентської все бубніли два голоси, перебиваючи один одного (Смолич, І, 1958, 275); Через тиждень у дворі і в Стецька весілля було: музики бубніли, чарки дзвеніли (Свидн., Люборацькі, 1955, 49).
БУБНІ́ТИ2, і́є, діал. Набрякати, бубнявіти. Бубніє пашня, як надворі мокро (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 244.
Бубніти, нію, єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 104.
бубніти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| chant | бубнить |
бубніти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bubnity | bubnity | bubnity |
бубніти Рід - дієслово, недоконаний вид
бубніти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бубню | бубнимо |
| 2 особа | бубниш | бубните |
| 3 особа | бубнить | бубнять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бубнітиму | бубнітимемо |
| 2 особа | бубнітимеш | бубнітимете |
| 3 особа | бубнітиме | бубнітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | бубнів | бубніли |
| Жіночий рід | бубніла | |
| Середній рід | бубніло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | бубнімо | |
| 2 особа | бубни | бубніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | бубнячи | |
| Минулий час | бубнівши |
бубніти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |