БРУКУВАТИ
Значення брукувати це
БРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вимощувати камінням вулицю, дорогу і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.
Брукувати, ку́ю, єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 101.
брукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| paving | мощение |
брукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| brukuvaty | brukuvaty | brukuvaty |
брукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
брукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | брукую | брукуємо |
| 2 особа | брукуєш | брукуєте |
| 3 особа | брукує | брукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | брукуватиму | брукуватимемо |
| 2 особа | брукуватимеш | брукуватимете |
| 3 особа | брукуватиме | брукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | брукував | брукували |
| Жіночий рід | брукувала | |
| Середній рід | брукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | брукуймо | |
| 2 особа | брукуй | брукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | брукуючи | |
| Минулий час | брукувавши |
брукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |