БРИТИ
Значення брити це
БРИ́ТИ, бри́ю, бри́єш, недок., перех.
1. Те саме, що голити. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар.. брив тенорів і баритонів (Коч., II, 1956, 492).
2. перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (Год., Заяча математ., 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 237.
Брити, брию, єш, гл. = Голити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 100.
брити Синоніми слова
голити, виголювати, п. критикувати, картати
брити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Brits | бриты |
брити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
bryty | bryty | bryty |
брити Рід - дієслово, недоконаний вид,іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина,іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
брити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брию | бриємо |
2 особа | бриєш | бриєте |
3 особа | бриє | бриють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бритиму | бритимемо |
2 особа | бритимеш | бритимете |
3 особа | бритиме | бритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брив | брили |
Жіночий рід | брила | |
Середній рід | брило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бриймо | |
2 особа | брий | брийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бриючи | |
Минулий час | бривши |
брити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
5 | 2 | 3 |
брити в англійській розкладці - ,hbnb
Цитати української літератури з використанням слова брити
"- Масаж? -закiнчивши брити, запитав вiн"Бердник Олесь - Поєдинок на астероїдi
"— Проти кого йшли брити? Індусів, індіян, мав-мав, гав-гав."Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь
"Заходився брити голову Святослава священним бричем"Білик Іван Іванович - Похорон богів