БОВВАН
Значення бовван це
БОВВА́Н, а, ч.
1. заст. У язичників — статуя, що зображає бога; ідол. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (Скл., Святослав, 1959, 65); * У порівн. Вони [жандарми] стояли, як боввани (Донч., III, 1956, 138).
2. лайл. Про дурну, обмежену людину.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 206.
Бовван, на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 78.
бовва́н — у язичників — статуя, що зображає бога; ідол; звідси бовваніти, тобто «ледь-ледь виднітися здалека (як видніється бовван)»; див. ще ба́ба 12. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (С. Скляренко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 43.
бовван Синоніми слова
ідол, божище, кумир, божество, зн. статуя, (хто) істукан
бовван Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| idol | истукан |
бовван Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bovvan | bovvan | bovvan |
бовван Рід - іменник, чоловічий рід, істота і неістота
бовван Словоформи слова
| Називний | бовван | боввани |
| Родовий | боввана | бовванів |
| Давальний | бовванові, боввану | бовванам |
| Знахідний | бовван, боввана | боввани, бовванів |
| Орудний | бовваном | бовванами |
| Місцевий | на/у боввані | на/у бовванах |
| Кличний | бовване | боввани |
бовван Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
бовван в англійській розкладці - ,jddfy
Цитати української літератури з використанням слова бовван
"Він стояв серед двору, як бовван дерев'яний, дерев'яне було його лице, і спустилися йому дерев'яні руки."Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Яму для боввана рубали ломами й кайлами, а потім трамбували грітою глиною та сухим пісним, щоб з настанням справжньої весни бовван не звелітеся."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Та темний бовван на козачій могилі"Тичина Павло Григорович - «Світає…»