БЛУДНИК
Значення блудник це
БЛУДНИ́К, а́, ч., заст. Розпутна, розпусна людина. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Тулуб. Людолови, І, 1957, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 203.
Блудник, ка, м. Блудникъ. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 76.
блудник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the fornicator | блудник |
блудник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bludnyk | bludnyk | bludnyk |
блудник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
блудник Словоформи слова
| Називний | блудник | блудники |
| Родовий | блудника | блудників |
| Давальний | блудникові, блуднику | блудникам |
| Знахідний | блудника | блудників |
| Орудний | блудником | блудниками |
| Місцевий | на/у блуднику, блудникові | на/у блудниках |
| Кличний | блуднику | блудники |
блудник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |