БЛУДИТИ

Значення блудити це

БЛУДИ́ТИ¹ , блу́джу́, блу́диш, недок.

1. Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька. Що сонна блудила (Шевч., І, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Ков., Світ.., 1960, 19); * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Мал., Думки.., 1959, 17).

2. перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою (Фр., VII, 1951, 7); // Раз у раз з’являтися і зникати. Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка (Головко, І, 1957, 308).

3. діал. Помилятися, робити помилки. Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (Фр., XIII, 1954,/52).

◊ Блуди́ти очи́ма (по́глядом) — переводити очі, погляд з одного предмета на інший, не спиняючись ні на чому. Горпина.. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Мирний, І, 1954, 208); Блуди́ти слова́ми — говорити несвідомо, безтямно; марити. Ой ти, дівчино, словами блудиш. Сама не знаєш, кого ти любиш (Чуб., V, 1874, 14); В камері [тюрми] тихо, парко.. Всі сплять, часом зо сну блудячи словами (Вас., II, 1959, 67).

БЛУДИ́ТИ², блуджу́, блу́диш, недок., заст. Вести розпусне статеве життя.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 203.

Блудити, джу, диш, гл.

1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Мет. 17. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ном. № 875. Ми блудили цілий ліс. Харьк. у.

2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137.

3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Мет. 78. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 76.

блудити Переклад слова

Переклад на англійську Translate	Переклад на російську Перевод
fornicate	блудить

блудити Транслітерація слова

Паспортна транслітерація	Географічна транслітерація	Американська транслітерація
bludyty	bludyty	bludyty

блудити Рід - дієслово, недоконаний вид

блудити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	блуджу	блудимо
2 особа	блудиш	блудите
3 особа	блудить	блудять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	блудитиму	блудитимемо
2 особа	блудитимеш	блудитимете
3 особа	блудитиме	блудитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
Чоловічий рід	блудив	блудили
Жіночий рід	блудила
Середній рід	блудило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа		блудімо
2 особа	блуди	блудіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час	блудячи
Минулий час	блудивши

блудити Кількість літер у слові

Кількість літер	Кількість голосних	Кількість приголосних
7	3	4

блудити в англійській розкладці - ,kelbnb

Цитати української літератури з використанням слова блудити

"Не та, що відійшла від світу, щоб більше не блудити в ньому, а та, на серці якої замок."Шевчук Валерiй - Дiм на горi

"Щоб в світі живучи, ніколи не блудити,"Глібов Леонід Іванович - Дідок і Вітряки

"Самоомана комах, які навчилися блудити розумом… Ха-ха-ха! Гляньте!."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою

"«Еге, — подумав він, — починаю блудити… Це негаразд"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"А люди й далі будуть блудити"Карманський Петро Сильвестрович - Просвічення Сідартха

"— Що, дурнесеньке, страшно?! І їсти хочеш? Ото не треба блудити,— Сашко підійшов до теляти, хотів було почухати за вухом, але рука завмерла: перед Сашком стояв вовк"Вінграновський Микола Степанович - Сіроманець