БЕЗУМІТИ
Значення безуміти це
БЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, рідко. Ставати безумним; шаленіти. Нещасний хлопець безумів зо страху (Фр., VIII, 1952. 345); * Образно. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! (Тич., І, 1946, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 151.
Безуміти, мію, єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.
безуміти Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
bezumci | безуміти |
безуміти Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
bezumity | bezumity | bezumity |
безуміти Рід - дієслово, недоконаний вид
безуміти Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безумію | безуміємо |
2 особа | безумієш | безумієте |
3 особа | безуміє | безуміють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безумітиму | безумітимемо |
2 особа | безумітимеш | безумітимете |
3 особа | безумітиме | безумітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | безумів | безуміли |
Жіночий рід | безуміла | |
Середній рід | безуміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безуміймо | |
2 особа | безумій | безумійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | безуміючи | |
Минулий час | безумівши |
безуміти Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |