БЕЗСУМНИЙ
Значення безсумний це
БЕЗСУ́МНИЙ, а, е, рідко. Який не знає суму; безжурний, безтурботний. Згадали наші забавки давні дитячі, — пригадали й дівочі безсумнії часи… (Вовчок, І, 1955, 241); Безсумну я згадав давнину (Щог., Поезії, 1958, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 148.
Безсумний, а, е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 46.
безсумний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bessonniy | безсумний |
безсумний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bezsumnyi | bezsumnyi | bezsumnyy |
безсумний Рід - прикметник
безсумний Словоформи слова
| Називний | безсумний | безсумна | безсумне | безсумні |
| Родовий | безсумного | безсумної | безсумного | безсумних |
| Давальний | безсумному | безсумній | безсумному | безсумним |
| Знахідний | безсумний, безсумного | безсумну | безсумне | безсумні, безсумних |
| Орудний | безсумним | безсумною | безсумним | безсумними |
| Місцевий | на/у безсумному, безсумнім | на/у безсумній | на/у безсумному, безсумнім | на/у безсумних |
безсумний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |