БЕЗСТОРОННІЙ

Значення безсторонній це

БЕЗСТОРО́ННІЙ, я, є. Який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об’єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий. Відома Вам стаття в енциклопедичному словарі все-таки робить велике враження на свіжих безсторонніх людей (Л. Укр., V, 1956, 98); Щось блиснуло в очах Петушека. Та він приховав їх повіками і відповів тоном безстороннього спостерігача (Шовк., Інженери, 1956, 20); // Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.). Савченко радився з Павлом, давав кожному безсторонню характеристику (Кир., Вибр., 1960, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 148.

безсторонній Синоніми слова

(позбавлений упередження) незацікавлений, об'єктивний, безпристрасний, неупереджений, нейтральний

безсторонній Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
impartialбеспристрастный

безсторонній Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
bezstoronniibezstoronniibezstoronniy

безсторонній Рід - прикметник

безсторонній Словоформи слова

Називнийбезстороннійбезстороннябезстороннєбезсторонні
Родовийбезсторонньогобезсторонньоїбезсторонньогобезсторонніх
Давальнийбезсторонньомубезстороннійбезсторонньомубезстороннім
Знахіднийбезсторонній, безсторонньогобезстороннюбезстороннєбезсторонні, безсторонніх
Оруднийбезстороннімбезсторонньоюбезстороннімбезсторонніми
Місцевийна/у безсторонньому, безстороннімна/у безстороннійна/у безсторонньому, безстороннімна/у безсторонніх

безсторонній Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1248

безсторонній в англійській розкладці - ,tpcnjhjyysq

Цитати української літератури з використанням слова безсторонній

"І от тепер оповідає… Він подавав репортаж, як сторонній безсторонній звітодавець, що все спокійно і старанно зафіксував у своїй пам’яті"Багряний Іван Павлович - Огненне коло