БЕЗРОЗДІЛЬНО

БЕЗРОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до безрозді́льний. Наша партія є єдиною партією в країні, їй безроздільно належить керівна роль у радянському суспільстві (П’ятдесят років КПРС, 1953, 27); Мистецтво не любить млявості і байдужості. Йому треба віддаватися цілком, енергійно, безроздільно (Думки про театр, 1955, 166); Його душею і серцем безроздільно заволоділа Софія (Шиян, Гроза.., 1956. 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 144.