БЕЗПУТНИК
Значення безпутник це
БЕЗПУ́ТНИК, а, ч., розм. Безпутна людина. [Сестра Серахвима:] Отак вона завжди: як п’яницю то й криє, безпутника якого то й покриває (Мирний, V, 1955, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 143.
безпутник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rasputnik | безпутник |
безпутник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bezputnyk | bezputnyk | bezputnyk |
безпутник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
безпутник Словоформи слова
| Називний | безпутник | безпутники |
| Родовий | безпутника | безпутників |
| Давальний | безпутникові, безпутнику | безпутникам |
| Знахідний | безпутника | безпутників |
| Орудний | безпутником | безпутниками |
| Місцевий | на/у безпутнику, безпутникові | на/у безпутниках |
| Кличний | безпутнику | безпутники |
безпутник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |