БЕЗЗДОРОВ'Я

БЕЗЗДОРО́В’Я, я, с., діал. Кволість, хворобливість. — Хай господь того покарає, хто сміється з твого безздоров я, а тобі, сину, не можна встрявати у важку роботу (Л. Янов., І, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.

Безздоров’Я, в’я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)… в чистому степу одно безхліб’я, а друге безвіддя, а трете безздоров’я. КС. 1882. XII. 502.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 40.