БЕЗДІЛЛЯ

БЕЗДІ́ЛЛЯ¹, я, с.

1. Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. Маленька праця краща за велике безділля (Укр.. присл.., 1955, 84); Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля (Л. Укр., І, 1951, 314); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (Криж., Під зорями.., 1950, 27); // Невикористання чого-небудь у роботі. Рейки.. вкрилися свіжою іржею від безділля (Ле, Міжгір’я, 1953, 241).

2. розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля (Сл. Гр.); Сим двом безділля — всяке горе. Здавалось по коліна море (Котл., І, 1952, 235).

3. діал. Ледар, нероба. "Доню ж моя, доню, Да яке ти ледащо.., Да яке ти безділлє [безділля]!" (Чуб., V, 1874, 905).

БЕЗДІ́ЛЛЯ² див. бездо́лля.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 125.

I. Безділля, ля, с.

1) Бездѣліе, праздность.

2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо…. да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74.

3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. ІІІ. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.

II. Безділля, ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 39.