БЕЗДОЛЬНИЙ
Значення бездольний це
БЕЗДО́ЛЬНИЙ, діал. БЕЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний. Найгірше тим, що марно світом нудять у полоні, як отой бездольний лицар (Л. Укр., І, 1951, 395); Царював він, воював, Люд бездольний грабував (Перв., Райдуга.., 1960, 108);* Образно. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Граб., І, 1959, 595).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 126.
Бездольний, а, е. = Бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696. Бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 39.
бездольний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Bezdolny | бездольный |
бездольний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bezdolnyi | bezdol'nyi | bezdol'nyy |
бездольний Рід - прикметник
бездольний Словоформи слова
| Називний | бездольний | бездольна | бездольне | бездольні |
| Родовий | бездольного | бездольної | бездольного | бездольних |
| Давальний | бездольному | бездольній | бездольному | бездольним |
| Знахідний | бездольний, бездольного | бездольну | бездольне | бездольні, бездольних |
| Орудний | бездольним | бездольною | бездольним | бездольними |
| Місцевий | на/у бездольному, бездольнім | на/у бездольній | на/у бездольному, бездольнім | на/у бездольних |
бездольний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 3 | 6 |