БЕЗВІДЛУЧНИЙ
Значення безвідлучний це
БЕЗВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 121.
безвідлучний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Bezuglyi | безвідлучний |
безвідлучний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bezvidluchnyi | bezvidluchnyi | bezvidluchnyy |
безвідлучний Рід - прикметник
безвідлучний Словоформи слова
| Називний | безвідлучний | безвідлучна | безвідлучне | безвідлучні |
| Родовий | безвідлучного | безвідлучної | безвідлучного | безвідлучних |
| Давальний | безвідлучному | безвідлучній | безвідлучному | безвідлучним |
| Знахідний | безвідлучний, безвідлучного | безвідлучну | безвідлучне | безвідлучні, безвідлучних |
| Орудний | безвідлучним | безвідлучною | безвідлучним | безвідлучними |
| Місцевий | на/у безвідлучному, безвідлучнім | на/у безвідлучній | на/у безвідлучному, безвідлучнім | на/у безвідлучних |
безвідлучний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 4 | 8 |