БЕДРО

БЕДРО́, а́, с., рідко. Те саме, що стегно́. Підперезана [богиня Діана] високо. Груди й бедра ледве вкриті (Л. Укр., IV, 1954, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 118.

Бедро, ра, с.

1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв’яжу тя тороками. Гол. І. 120.

2) Їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 37.