БАНКІВНИК
Значення банківник це
БАНКІВНИ́К, а, ч. Той, хто держить банк (у 2 знач.), банкує під час гри в карти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 101.
банківник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the banker | банкомет |
банківник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bankivnyk | bankivnyk | bankivnyk |
банківник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
банківник Словоформи слова
| Називний | банківник | банківники |
| Родовий | банківника | банківників |
| Давальний | банківникові, банківнику | банківникам |
| Знахідний | банківника | банківників |
| Орудний | банківником | банківниками |
| Місцевий | на/у банківнику, банківникові | на/у банківниках |
| Кличний | банківнику | банківники |
банківник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |