БАНДУРНИК
Значення бандурник це
БАНДУ́РНИК, а, ч. Майстер, що робить бандури.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 100.
Бандурник, ка, м.
1) Мастеръ, дѣлающій бандуры.
2) = Бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.
бандурник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bandurski | бандурник |
бандурник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bandurnyk | bandurnyk | bandurnyk |
бандурник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
бандурник Словоформи слова
| Називний | бандурник | бандурники |
| Родовий | бандурника | бандурників |
| Давальний | бандурникові, бандурнику | бандурникам |
| Знахідний | бандурника | бандурників |
| Орудний | бандурником | бандурниками |
| Місцевий | на/у бандурнику, бандурникові | на/у бандурниках |
| Кличний | бандурнику | бандурники |
бандурник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |