БАГАТОМОВНИЙ
Значення багатомовний це
БАГАТОМО́ВНИЙ, а, е.
1. Який користується багатьма мовами. Багатомовний натовп; // Який пишеться, видається, укладається і т. ін. багатьма мовами. Успішний розвиток української, як і всієї багатомовної радянської дитячої літератури, відбувався в тісному зв’язку з розвитком в СРСР народної освіти, школи (Іст. укр. літ., II, 1956, 146).
2. Який любить багато говорити. Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою (Коп., Вибр., 1953, 433).
3. Який виразно натякає на що-небудь; багатозначний. Одного офіцера [царської армії] назвали "тигром", і в цьому багатомовному прізвиську відкривається його лиха вдача, його нелюдське ставлення до солдатів (Мар-тич, Повість про нар. артиста, 1954, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 81.
багатомовний Синоніми слова
(звичайно про погляд) виразний, (про слово) полісемічний.(який надто деталізує розповідь) багатослівний, велемовний, розм. просторікуватий
багатомовний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| multilingual | многоязычный |
багатомовний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| bahatomovnyi | bahatomovnyi | bahatomovnyy |
багатомовний Рід - прикметник
багатомовний Словоформи слова
| Називний | багатомовний | багатомовна | багатомовне | багатомовні |
| Родовий | багатомовного | багатомовної | багатомовного | багатомовних |
| Давальний | багатомовному | багатомовній | багатомовному | багатомовним |
| Знахідний | багатомовний, багатомовного | багатомовну | багатомовне | багатомовні, багатомовних |
| Орудний | багатомовним | багатомовною | багатомовним | багатомовними |
| Місцевий | на/у багатомовному, багатомовнім | на/у багатомовній | на/у багатомовному, багатомовнім | на/у багатомовних |
багатомовний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |