АТРИБУТ

Значення атрибут це

АТРИБУ́Т, а, ч.

1. філос. Суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища. Рух — атрибут матерії.

2. Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. Скромність і строгість З Леніним завжди злиті. Скромність і строгість — Його атрибути святі (Забашта, Квіт.., 1960,155); Пальма стала в Туреччині символом родючості і атрибутом весільного обряду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 286).

3. грам. Означення. Атрибут — термін, який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і термін означення (Сл. лінгв. терм., 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.

атрибут Синоніми слова

(матерії) властивість, ознака, (поезії) аксесуар, грам. означення

атрибут Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
attributeатрибут

атрибут Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
atrybutatrybutatrybut

атрибут Рід - іменник, чоловічий рід, неістота

атрибут Словоформи слова

Називнийатрибутатрибути
Родовийатрибутаатрибутів
Давальнийатрибутові, атрибутуатрибутам
Знахіднийатрибутатрибути
Оруднийатрибутоматрибутами
Місцевийна/у атрибутіна/у атрибутах
Кличнийатрибутеатрибути

атрибут Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

атрибут в англійській розкладці - fnhb,en

Цитати української літератури з використанням слова атрибут

"Полив’яний стрічає відвідувачів посмішкою, але та посмішка — не його, вона атрибут посади, бирка"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові