ЯРИЙ
Значення ярий це
Я́РИЙ1, а, е.
1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний (про сільськогосподарські культури). Забув Федір, що.. на полі яра пшениця його корявих рук дожидає (Мирний, IV, 1955, 225); Горох.. є одним з кращих попередників для озимих та ярих зернових і технічних культур (Зерн. боб. культ., 1956, 10); // у знач. ім. я́рі, я́рих, мн. Те саме, що ярина́ 1. Щоб добре вродили і ярі, треба вчасно підняти зяб, внести добрива, заздалегідь закріпити площі під технічні культури за ланками (Хлібороб Укр., 8, 1967, 2); На горбах озимина померзла, і сівба ярих теж велась всліпу. «Як не впадуть дощі — пропаде зерно»,— журився Оксен (Тют., Вир, 1964, 73); // Який народжується, виводиться весною; молодий. За ним [Б. Хмельницьким] козаки йдуть, Яко ярая пчола, гудуть (Укр.. думи.., 1955, 120).
2. Уживається як складова частина деяких ботанічних та зоологічних назв, термінів. Ярий ріпак — медоносна рослина (Ол. та ефір. культ., 1956, 168); Яра блекота — це польовий бур’ян (Бур’яни.., 1957, 32); Яра муха.
Я́РИЙ2, а, е. Те саме, що яскра́вий 1, 2. Швидко ціла купа ломаччя розгорілася ярим огнем (Фр., IV, 1950, 116); Коли під’їжджали [Юлія і Базрич] до Харкова, у вікна вагона бризнув ярий багрянець — сходило сонце (Дмит., Обпалені.., 1962, 89); З-за обрію сонце поволі, Мов огненне коло, підводиться чисте і яре (Перв., II, 1958,54); — Буду ждати-виглядати, Буду працювати, Буду хустку ярим шовком Тобі вишивати (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 122); Щедрої осені на Терноградщині ярим золотом палають дрімучі ліси (Собко, Нам спокій.., 1959, 3); // Яскраво-зелений. «Ой, коли б ти, дівчинонько, Тоді заміж вийшла, Як при битій доріженьці Яра рута зійшла!» (Укр.. лір. пісні, 1958, 302); Море.. переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр., III, 1952, 612); — Я його [зернятко] посадила, і з нього за кілька літ виросла оця могутня яра верба (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 8); // Світлий, білий, прозорий. Ой зсучу я яру свічку та й пущу на річку (Чуб., V, 1874, 309); Нас бджілка премудра навчила, Як світло здобути вночі, І з ярого воску зліпили Ми свічку, ми свічку собі (Коч., І, 1956, 441); В сухий настій лісових трав і квітів вплітається вологий повів нещодавно внесених з льоху яблук і ярого меду (Стельмах, I, 1962, 238).
Я́РИЙ3, а, е.
1. Який виражає сильний гнів, злобу; лютий. Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих; Скрізь ярим оком окидає, Енея з військом уздріває І репетує до своїх (Котл., І, 1952, 254); // Сповнений гніву, обурення. Ярий туре, Всеволоде славний! На бороні [на сторожі] міцно ти стоїш, стріли сиплеш на ворожі лави, об шоломи шаблею гримиш (Забіла, У.. світ, 1960, 165); Далекі відблиски заграв Тривожать душі благородні; Бійців тривожать, що в огнях Не знали страху та зневіри,— Поцілувавши рідний стяг, В бої несли мечі, і ліри, І яру мсту несли в душі (Нагн., На полі битви, 1974, 98); // Палкий, пристрасний. А князь наче бог війни! Куди ступить — стеле трупи,— Половчанок то сини,— А у сво́їх в тяжкій хвилі, Сам незломний, повний сили, Ярим словом серце гріє (Фр., XIII, 1954, 369).
2. Надмірний у своєму вияві. Андрія Івановича.. розбирав ярий сміх (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 137); // Дуже сильний (про явища природи). Немигаючими очима дивлюся в кипучу піняву води, вслухаюся в яре шипіння струмка (Збан., Доля, 1961, 6); Ще ярими дощами весна не сипне, а жайворонок виманює господаря з плугом (Стельмах, II, 1962, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 647 - 648.
Ярий, а, е. (Краткая форма: яр).
1) Весенній, яровой. Ярий дуб — дубъ, распускающійся весной. Камен. у. Там дівчина з чорними очима яру пшеницю поле. Грин. III. 242. См. Ярній.
2) Молодой. Я коза ярая. Ном. № 9265. Яра пчілочка. Грин. III. 7. Я́рий віск. Бѣлый воскъ отъ пчелъ перваго лѣта. Под. г., Черк. у. Свічечку ярого воску засвітили. Кв.
3) Зеленый? Ярая рута. Грин. III. 276. Ти те зернятко посади, виросте з його верба яра. Рудч. Ск. II. 45.
4) Полный силъ, страстный, пылкій. Стар, та яр. Ном. № 8698. Бранное выраженіе: Чорт ярої баби. Ном. № 3557.
5) Пылающій. Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути. Чуб. III. 444. Ум. Яре́нький. Яренька пчілка. Чуб. III. 40.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 541.
ярий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
spring | яровой |
ярий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
yaryi | yaryi | yaryy |
ярий Рід - прикметник
ярий Словоформи слова
Називний | ярий | яра | яре | ярі |
Родовий | ярого | ярої | ярого | ярих |
Давальний | ярому | ярій | ярому | ярим |
Знахідний | ярий, ярого | яру | яре | ярі, ярих |
Орудний | ярим | ярою | ярим | ярими |
Місцевий | на/у ярому, ярім | на/у ярій | на/у ярому, ярім | на/у ярих |
ярий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
4 | 2 | 2 |
ярий в англійській розкладці - zhbq
Цитати української літератури з використанням слова ярий
"В темній світлиці світ та блиск став дуже ярий та різкий"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах
"З золотих крил посипались огняні іскри, впали на ярий кришталевий лист, і лист ще краще задзвенів і заспівав вкупі з птицею"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Микола Джеря
"Ярий вид Хтодів, довга хворостина в його руках наводять на полохливого єврея-страхополоха переполох, а на бабів здивування."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"сліпучий, ярий спижу, що гориш"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Зриви й крила
"Вона сіла, ще й стілець одсунула на самісіньке кружало з променів сонця, бо була певна в тому, що ярий світ не ганжує її, а ще красить, її очі ніби казали: дивіться, мов, матушки, яка на мені гарна зелена сукня! Краща, ніж на вас!"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами