ЧІПАТИ

ЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., чим. і без додатка.

1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. Мафтей навіть перелякався. Огля-даючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. І зашкарубла, потріскана рука чіпала ніжне волосся, шелестіла, як по шовку (Хотк., II, 1966, 93); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями [гілками] за руки, за одіж, б’ють по лиці (Фр., IV, 1950, 473).

2. перев. із запереч. н е. Брати в руки, переміщати, рухати що-небудь; брати для використання. Гвинтівки лежали в нових заводських ящиках. Вкладені були так дбайливо і були так добре змащені щедрим, ще заводським мастилом, що, відкривши ящик, не хотілося їх і чіпати-хотілося так, не чіпаючи, знову закрити їх в ящику і відправити на вічний схов (Гончар, Людина.., 1960, 76); Храпов зліз з коня, розім’яв ноги. — Розійтись. Готових страв не чіпати, вони можуть бути отруєні (Тют., Вир, 1964, 351); // перен. Пускати в обіг, витрачати. Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Л. Укр., V, 1956, 124).

3. перев. із запереч, н е, перен. Порушувати чий-небудь спокій, сон; турбувати. — Бабо, вставайте. Чуєте, вставайте! — хтось міцно трясе її за плечі, болісно вишарпує з солодкої темені. Краще б не чіпали її. Саме так добре підійшло і відійшло від неї усе життя… (Стельмах, І, 1962, 293); // Хвилювати, зворушувати, зацікавлювати кого-небудь. Її тепер не чіпали ні ті квіточки, з яких вона виплела собі такий хороший віночок, ні ті іграшки, які надавала їй Христя (Мирний, І, 1954, 268); — Ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Коцюб., І, 1955, 260); Щиро напружившись, [Євген Вікторович] ніяк не міг добрати, чого ж це все так чіпає Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 261); // Забирати кого-небудь тимчасово з постійного місця роботи, перебування, навчання на інше місце. Поки Степан учився в чотирикласній, батько його не чіпав, а коли закінчив школу, почав брати з собою на заробітки (Голов., Тополя.., 1965, 52); // Зав’язувати розмову, запитувати. Я бачу, що Вольф чимсь дуже схвильований, але чіпати його не наважуюсь (Кол., На фронті.., 1959, 121); Воєнком з’явився, коли засідання вже почалось. Мовчки сів біля Вутаньки, похмурий, чимось знервований. Вутанька не стала його чіпати (Гончар, II, 1959, 186); // Кривдити, ображати кого-небудь, чіплятися до когось. [Печариця:] Де тепер та правда? відкіля її добудеш? Хіба у твого батька? [Грицько:] Я вас просив, Лука Семеновичу, мого батька не чіпати; я ж вашого не чіпаю? (Мирний, V, 1955, 154); — Не чіпай, чоловіче, мене, не тривож мою душу,— рішуче попередив Мар’ян. — Бо й горобець має серце! (Стельмах, І, 1962, 180); // Нападати на кого-небудь, бити когось. Мічурін ухопився за гвинтівку й намагався вирвати її в козака.— Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! — благав Терентій.— Хлопці, плюньте на нього! Стій, не бий! (Довж., І, 1958, 450); Тимко спокійно виступив наперед, одірвав Прокопові руки од густих кіс коханої, сказав, посіпуючи губами: — Не чіпайте дівчини (Тют., Вир, 1964, 97); Чи, може, гітлерівці справді надіються, що полк Самієва їх пропустить, не чіпаючи? (Гончар, III, 1959, 449); // Заговорювати до кого-небудь, жартувати залицяючись. Відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим. Ніколи не пропустить (Головко, II, 1957, 191).

4. перен. Звертати увагу, спрямовувати розмову і т. ін. на що-небудь. Деяких тем я, правда, боялась чіпати грунтовно, вважаючи на свій "невменяемий" стан (Л. Укр., V, 1956, 240); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Хотк., II, 1966, 162); — Не чіпайте самих болючих ран села, бо ви не лікарі — в сірих очах Мірошниченка недобре темніють голубі краплини моря… (Стельмах, II, 1962, 141).

5. перен. Стосуватися кого-, чого-небудь. Коли се діло чіпає укупі з попами і мужиків-емігрантів, то чому вони не звернуть уваги на саме емігрантське питання, лишивши в спокої попів, єзуїтів і т. і. (Л. Укр., V, 1956, 87); — А новина й тебе одним краєм чіпає (Стельмах, II, 1962, 350).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 340.

Чіпати, па́ю, єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 465.