ЧАСТОЧКА

ЧА́СТОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ча́стка 1. Орли та Яструби наловили Курей, Вовки та Ведмеді нарізали Овець, Телят і нанесли цілу купу перед нового царя. [Лиса Микити]. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних (Фр., IV, 1950, 95); — Ну, от ваша сестра забере і вас до себе. Навіщо ви їй? Не знаю, як для вас, а для мене ясно, що вона буде зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутись вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Вільде, Сестри.., 1958, 525); Чи селом пройде, чи широким подвір’ям колгоспним — скрізь її діло, часточка її праці (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48); В своїм оповіданні вона багато наплутала. Частенько верзла нісенітницю. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456); // перен., розм. Життя, вік людини. Я свою вже часточку Прожив, слава богу,— Підтоптався (Шевч., І, 1963, 313).

2. бот. Те саме, що ча́стка 3. Всі часточки листка [картоплі], які розміщені між кінцевою і першою парою бічних часток, називаються прикінцевими часточками (Картопля, 1957, 181).

3. Те саме, що части́нка 1. Іскри між електродами може не бути з таких причин: замикання електродів часточками нагару; замаслювання (Автомоб., 1957, 130); Багаторічні трави під час пилових бур зменшують перенесення пилових часточок, захищають озимі від заносу і засікання (Хлібороб Укр., 8, 1968, 15).

4. церк. Пожертвування на церкву за упокій душі померлого. По обідні Данило Харитонович відносив до попа часточку і обов’язково питав: — Чули, отче Ілля, товариші Суса Христа судитимуть? (Панч, В дорозі, 1959, 7).

Пода́ти (да́ти) на ча́сточку — пожертвувати на церкву в ім’я здоров’я ближнього або родича, а також за упокій душі померлого. Одна Мотря щонеділі, щосвята ходила до церкви та подавала як не шага, то копійку на часточку за здоров’я Максима (Мирний, І, 1949, 217); — Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини… (Донч., III, 1956, 11); Треба буде Акафіст на[й]няти Миколаєві святому Й на часточку дати; Бо щось Марко забарився… Може, де в дорозі Занедужав (Шевч., І, 1963, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 281.

Часточка, ки, ж.

1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Чуб. II. 106. Я свою вже часточку прожив, слава Богу. Шевч.

2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170.

3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре. Грин. II. 25.

4) Дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров’я. Г. Барв. 508. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло. Ном. № 287.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 446.