ХУТРО

ХУ́ТРО, а, с.

1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть. Одяглися в тепле хутро звірятка (Коп., Як вони.., 1948, 94); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже легке, м’якеньке і тепле (Трубл., Вовки.., 1936, 23); *Образно. Сонечко освітило долину і любо заблищало по зелено-жовтім хутрі травиці… (Досв., Гюлле, 1961, 147).

2. збірн. Шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі. Кораблі, що відпливали в Грецію, вантажились рабами, хлібом, хутром і рибою (Іст. СРСР, І, 1956, 17); Коли здавав у факторію хутро, то в нього був такий стражденний вираз обличчя, ніби він знову ховав усіх своїх дітей, які вмерли з голоду тридцять років тому (Багмут, Опов., 1959, 28).

3. Вичинена шкура хутрового звіра. При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 79); Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); — А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Тулуб, В степу.., 1964, 201); Хтось дав йому велику шубу на підкладці з вовчого хутра (Збан., Таємниця.., 1971, 186); // Виріб (шуба, комір і т. ін.) з вичиненої шкури хутрового звіра. Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (Фр., VI, 1951, 306); Дмитрові Прокоповичу подали ведмеже хутро й накинули його на зігнуті плечі (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 30); І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає… (Рильський, І, 1956, 148); *У порівн. Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг — на дощ показує (Стельмах, II, 1962, 124).

На ху́трі — про одяг, підшитий для утеплення вичиненими шкурами хутрового звіра. На кухні з’явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Чорн., Визвол. земля, 1959, 31); В першім ряду колони з домашньою торбиною за спиною, в теплому на хутрі піджаку і обмотаних ганчір’ям чоботях, виваливши з-під військового кашкета засніжений баранячий чуб, стояв Тимко Вихор (Тют., Вир, 1964, 466); Шту́чне ху́тро — текстильний виріб, що нагадує шкуру хутрового звіра. Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно, ..штучне хутро, штучна шкіра, зреш-тою, штучні, синтетичні алмази (Коз., Листи.., 1967, 125).

&́9671; На ри́б’ячому ху́трі див. ри́б’ячий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 178.

Хутро, ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 421.