ФРОНТ

ФРОНТ, у, ч.

1. У шикуванні військ — лицева сторона. Капітан Косарєв звільна пройшовся вздовж по фронту роти, пильно перевіряючи бадьорий вигляд солдатських облич (Кач., Вибр., 1953, 459); — А виправка у вас поганенька,— зауважив штабс-капітан, обійшовши фронт (Добр., Ол. солдатики, 1961, 44); // Військовий стрій шеренгами. Повільно посувався кіш, тримаючись яруг і балок. Ішов фронтом на сто вершників, спиняючись на найкоротший час і не запалюючи вогнищ (Тулуб, Людолови, І, 1957, 136); // перен. Лінія протяжності чого-небудь. Вони [зелені насадження].. створюють кращі гігієнічні умови в будівлях по фронту вулиці, захищаючи їх від куряви, вуличного шуму тощо (Озелен. колг. села, 1955, 10); Байські вогні в горах то пригасали, то розгоралися. Фронт вогнів переривався в деяких місцях (Перв., Невигадане життя, 1958, 71); В приміщеннях для поросят віком 2-4 місяці автонапувалки також можна обладнати по фронту розміщення годівниць (Хлібороб Укр., 12, 1964, 30).

&́9671; На два фро́нти — у двох напрямках. А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Грим., Незакінч. роман, 1962, 47); Става́ти у фронт — ставати виструнчившись, навитяжку. *Образно. Міста, мов зранені, але нескорені воїни, ставали у фронт, і в честь їхнього визволення салютувала Москва (Цюпа, Назустріч.., 1958, 252).

2. У бойовому порядку — сторона військової частини, підрозділу, обернена до ворога, а також територія, зайнята такою частиною, підрозділом. Чубенко стояв із сотнею, розставивши бійців фронтом до села (Ю. Янов., II, 1958, 219); Розгорявся дев’ятий сталінградський удар. Всю ніч з 28 на 29 грудня і ранком 29 грудня армійські потужні радіомовні станції з передової лінії фронту безперервно передавали оточеним повідомлення радянського командування (Гончар, III, 1959, 235); — Он я чув у лісі радіо, так то брехня, що Красна [Червона] Армія розбита. Чув я голос із Москви: б’ються наші і фронт держать (Тют., Вир, 1964, 443).

3. Місце, район, де відбуваються воєнні дії і розташовані діючі війська під час війни; протилежне тил. Все ближче спалахи червоні, і небо —як кривавий зонт… Іржуть осідланії коні, ми виступаємо на фронт (Сос., II, 1958, 407); За санітарною станцією відчувається страшне дихання фронту (Кол., На фронті.., 1959, 5); — Пам’ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки. Кожне містечко, яке ми будемо брати, готове перетворитися на оточену фортецю, кожна хата в — засідку, кожне горище — в кулеметне гніздо. Це і є обличчя громадянської війни (Довж., І, 1958, 157); Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи про матір (Панч, В дорозі, 1959, 103); // Одна з ділянок такого району. Він розповів, як прощався з батьком на призовному пункті, як пішли вони на різні фронти (Кучер, Зол. руки, 1948, 41); Дивізія була відкликана з резерву і направлена на Північно-Західний фронт (Тют., Вир, 1964, 485); Коли навали орд — нових часів батиї Гасали у степах Донбаських, на Дніпрі,— Я на Калінінському фронті, у Росії, Грудьми стояв за світло нашої зорі (Нех., Чудесний сад, 1962, 59); // Воєнні дії в такому районі. З ланів, де даль гула фронтами, я повернувся до життя (Сос., II, 1958, 427); Фронт принишкнув, як перед бурею, лише зрідка де-не-де ліниво гухкали гармати (Гончар, III, 1959, 391); // Лінія розгортання військ, які діють проти ворога. [Нагар:] Спокійно, товариші… Фронт прорвано, а далі що?.. Відступати пізно і нікуди йти (Корн., І, 1955, 26); Було їх [партизанів] у лісі сотні три, а до червоних як через фронт пробилися, шістдесят три чоловіки прибуло (Головко, II, 1957, 19); Десь недалеко, може, за отими горбами, а може, ще ближче проліг фронт (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 52); За мить по всьому фронту грізно і розкато «ура» могутнє буряно гримить (Гонч., Вибр., 1959, 371).

4. Найбільше військове з’єднання, що діє під час війни під командуванням одного воєначальника. Перший етап ліквідації Врангеля закінчено. Комбінованими діями всіх армій фронту завдання оточити й знищити головні сили ворога на північ і на північний схід від кримських горловин виконано блискуче… (Ю. Янов., II, 1958, 235); Не чекаючи на повний склад підкріплення, командування фронту звеліло солдатам і офіцерам армії Глазунова перейти Дніпро (Довж., І, 1958, 316); В машині їхав офіцер-парламентер з текстом ультиматуму, підписаного командувачами обох Українських фронтів. Скрізь понад шосе, де проїздила машина парламентера, наставала тиша: наші бійці ще заздалегідь дістали наказ припинити вогонь у цьому районі (Гончар, III, 1959, 236).

5. який або чого, перен. Місце, на якому одночасно виконується кілька процесів, робіт; ділянка, галузь діяльності, що охоплює одночасно різні об’єкти. Література наша переслідує міщанство на широкому фронті,— в ставленні до праці, в ставленні до власності і в розумінні краси і затишку (Талант.., 1958, 219); По під’їзних дорогах ешелони Везли бетон, залізо і граніт. Вночі прожектори і лампіони Освітлювали довгий фронт робіт (Перв., II, 1958, 63); Фронт поливки простягся саме туди, десь на пагорби, куди дув і вітер з села (Ле, В снопі.., 1960, 69); Партія, здійснюючи ленінську генеральну лінію, мобілізувала всіх трудящих на виконання завдань комуністичного будівництва по всьому широкому фронту великих робіт (Резол. XXII з.., 1961, 3); Не марно газети друкують для всіх суворі і вперті обличчя. Хай знає країна героїв своїх, бійців на фронтах п’ятирічки (Сос., І, 1957, 457); // Галузь будь-якої державної, громадської, культурної і т. ін. діяльності. Він на фронті трудовому Обганяє план і час (Бойко, Ростіть.., 1959, 54); Конференція вважає, що ідейний фронт буде для партії ще на довгий період найважливішою командною висотою (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 192); У свідомій і наполегливій праці робітників, селян, інтелігенції, наших партійних, радянських, профспілкових, господарських кадрів — запорука нових перемог на фронті комуністичного будівництва (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 81); Під впливом творчості Шевченка активізувався фронт української літератури, розширювалась її географія (Вітч., 3, 1963, 152); Майстрів українського радянського образотворчого мистецтва слід показати як один з передових загонів радянського мистецького фронту (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 14).

Широ́ким (розго́рнутим) фро́нтом — повсюди, у значних масштабах. Праця йде на селі «розгорнутим», як-то кажуть, «фронтом». Між іншим, весняна сівба, це — не танці (Вишня, I, 1956, 344); Університет [Київський] широким фронтом готує наукові кадри, допомагає колективам інших вузів країни підвищувати їх кваліфікацію (Наука.., 8, 1959, 42); Широким фронтом ведуться меліоративні роботи на Україні (Ком. Укр., 12, 1968, 6).

6. Найширше об’єднання яких-небудь громадських сил (політичних партій, профспілок та інших організацій) у боротьбі за спільні цілі. Єдиний фронт соціалізму міцніє з кожним роком (Ком. Укр., 1, 1959, 35); — Пан бізнес молодець проти овець… А проти дружного фронту народів він нічого не вдіє… (Гончар, III, 1959, 429).

Наро́дний фронт — об’єднання широких народних має країни для спільної боротьби проти фашизму й війни, за мир, демократію, соціальний прогрес, національну незалежність і задоволення життєвих вимог народу.

&́9671; Єди́ним фро́нтом — дружно, разом, згуртовано. Казав він [солдат]: крізь кров і муки, Через дріт, гармати, штики Подають один одному руки Селяни й робітники, Щоб разом — єдиним фронтом — Розбити гнобителів фронт І піднести прапор червоний На висотах і між болот (Рильський, II, 1960, 59).

7. метеор. Перехідна зона між двома різними за властивостями масами в атмосфері. Різкі зміни погоди — посилення вітру, поява хмар, опадів, похолодання чи потепління — звичайно пов’язані з проходженням циклонів та атмосферних фронтів (Ком. Укр., 8, 1956, 41); З допомогою системи супутників можна безперервно спостерігати рух фронтів холодного і теплого повітря вздовж усієї поверхні нашої планети (Рад. Укр., 22. V 1962, 3).

8. спец. Передня, лицева частина чого-небудь. Фронт деталі; Фронт котла.

9. діал. Фасад. Камениця була з двома фронтами: один, одноповерховий, виходив на ринок, а другий, ..неначе флігель, виходив на бокову вулицю (Фр., VII, 1951, 355); Дім моїх родичів звертав на себе увагу. Не тим, що був особливо гарний, а тим, що відсувався від дороги, мав перед фронтом чудовий зільник (Коб., III, 1956, 11); Мариня часто міркувала, чому доктор заходить з подвір’я, а не з фронту (Вільде, Сестри.., 1958, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 645.