УЇЗДИТИ
Значення уїздити це
УЇ́ЗДИТИ (В’Ї́ЗДИТИ), уї́жджу, уї́здиш, док., перех. Багато, довго їздячи, укочувати, робити рівним, твердим (дорогу, шлях і т. ін.); уторувати. Дорогу ще не в’їздили, і дідові довелося брести по коліна в заметах (Донч., VI, 1957, 376); Дорогу таку накотили, так уїздили, що тверда, як лоб (Збан., Мор. чайка, 1959, 6).
УЇЗДИ́ТИ див. в’їжджа́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 413.
Уїздити, джу, диш, сов. в. уїхати, уїду, деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в’їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 326.
уїздити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| uzdeti | уїздити |
уїздити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uizdyty | uizdyty | uyizdyty |
уїздити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид
уїздити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уїжджу | уїздимо |
| 2 особа | уїздиш | уїздите |
| 3 особа | уїздить | уїздять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | уїздив | уїздили |
| Жіночий рід | уїздила | |
| Середній рід | уїздило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уїздьмо | |
| 2 особа | уїздь | уїздьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | уїздивши |
уїздити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |